Вівторок, 23.10.2018, 09:22
Вітаю Вас Гість | RSS

Чайкинський навчально-виховний комплекс

Форма входу

шкільний музей

   

Важливе місце у процесі виховання підростаючого покоління займає музейна педагогіка. В. О. Сухомлинський писав: «Людина смертна, але безсмертний народ. Його безсмертя – в наступності поколінь. Мудрість віків зберігається в книжках і в нашій історії, а багатства нашої душі зберігаються в пам’яті, серці, у вчинках старших поколінь – наших дідів і батьків». Тож  головні завдання музейної педагогіки – залучення дітей  та молоді до вивчення історичної спадщини, формування творчої особистості . Робота нашої  музейної кімнати («Краєзнавчо-етнографічної світлиці»)  якраз і  спрямована на виховання та становлення творчої особистості – людини гуманної зі всією сукупністю творчих задатків, здібностей, мотивів: дослідника-філософа, дослідника-громадянина, дослідника-винахідника, дослідника-експериментатора, дослідника-теоретика тощо. Робота «Краєзнавчо-етнографічної світлиці» здійснюється за такими напрямками:

     Громадянське виховання, що формує якості вільної людини, борця за народні ідеали, господаря рідної землі, патріота незалежної України, готового до захисту батьківщини.  

     Національне виховання, спрямоване на формування в молоді світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань ідеалів, традицій, звичаїв, любові до рідної землі свого народу.  

     Моральне виховання, метою якого є розширення, поглиблення, систематизація знань про моральні норми і правила культурної поведінки.  

     Трудове виховання, що формує поважне ставлення до праці в будь-якій сфері, до людей праці, а також потяг до високого професіоналізму, постійного збагачення знань, трудових умінь та навичок.  

     Пізнавальна діяльність – оволодіння вихованцями певною системою знань про природу, суспільство, формування мислення, світоглядних уявлень.  

Саме такі якості творчої особистості розвиваються під час музейних уроків та пошукової роботи. У нашій школі систематично здійснюється пошуково-краєзнавча робота. Пошук завжди супроводжується науково-дослідницькою діяльністю, у результаті якої в учнів формуються такі риси: допитливість, цілеспрямованість, наполегливість, терплячість , особливо під час обмірковування певного питання, ініціативність, оригінальність мислення, спритність, винахідливість, вимогливість, прагнення не задовольнятися приблизними відомостями,  а уточнювати, добиратися до суті, враховуючи думку фахівців, дисциплінованість толерантність. 

Пошуково-дослідницька робота з історичного краєзнавства  чітко спланована згідно з Положеннями Всеукраїнського руху учнівської молоді за збереження, примноження народних  звичаїв, обрядів « Моя земля – земля моїх батьків»,  Всеукраїнської туристично-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України», краєзнавчо-етнографічної експедиції «Україна вишивана», історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України». Під час дослідницько-пошукової роботи формується громадянське мислення, посилюється інтерес учнів до історії та історичного краєзнавства, прагнення більше знати про свій край, свій район, село, односельців та їх діяльність. Протягом останніх років значна увага приділялася вивченню такого питання,  як «Голодомор 1932-1933 років в Україні». З цією метою було зроблено дослідження на тему «Голодомор 1932-1933 років у нашому селі».

Під час роботи над цією темою учні отримали чимало цікавої інформації. Їм довелося працювати як під керівництвом учителя, так і самостійно. Спочатку учні ознайомились з фактами голодомору  в межах нашої держави. Учні з’ясували причини цих подій та наслідки їх для України, а потім для нашого району та  села. Разом з учнями ми відвідали пересувну виставку, розміщену в районному Будинку культури, організовану спеціалістами обласного архіву та музею. Там  почерпнули багато цікавої інформації. Потім самостійно досліджували питання голодомору 1932-1933 років у нашому селі. Відвідали сільську раду, де сільський голова надала списки найстаріших жителів сіл Чайкине, Карабани, Полюшкине (котрі входять   до Чайкинської сільської ради).Далі учні отримали завдання взяти інтерв’ю у жителів цих сіл, для чого були складено перелік питань, а також проведена інструкція щодо правил інтерв’ювання.

Ми підготували роботу про голодомор у нашому селі, представили її на районних краєзнавчих читаннях. Оформили ці матеріали  , а також  спогади односельців про голод 1932-1933 років у музейній кімнаті. Така ж робота проведена стосовно подій Великої Вітчизняної війни в нашому селі. Наше дослідження називалося «Страшні роки». Її матеріали також представлялись на краєзнавчих читаннях, оформлена папка для музейної кімнати. Працюючи над цим дослідженням, учні ознайомилися зі сторінками книг Святослава Воїнова «Село Чайкине» та «Новгород-Сіверський», зустрілися з ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками війни, перечитали спогади Кучми Л. Д., вміщені в книзі «Україна – не Росія». Юні дослідники дізналися чимало цікавого. Зокрема, про те, що наше село в роки війни було неодноразово спалене за допомогу партизанам, що тут проживав Й. Смолянський, ім’я якого увічнено на обеліску Слави  в центрі Чайкиного. Цікаві відомості надала нам донька Сердюк М., у якої в роки війни Смолянський проживав.

 

Також ми вже більше, ніж 10 років є постійними учасниками обласної телегри-вікторини «Край Деснянський – джерело натхнення» ( раніше називалась «Стежками рідного Полісся»). Для участі в цій вікторині треба добре  знати історію своєї області, свого району, що важливо для кожної людини, громадянина своєї країни. Адже, як зазначала Софія Русова,  «треба добре знати свій край, бо рідна земля – все одно, що велика сім’я, а земляки – все одно, що родичі». Тож, проникаючи в таємниці історії свого краю, діти глибше розуміють свою причетність до всього, що відбувається в країні, районі, селі.   Важливе місце в роботі краєзнавчо-етнографічної світлиці займають екскурсії, оскільки використання екскурсійного матеріалу поглиблює та конкретизує історичні знання учнів, підвищує в них інтерес до історії, пробуджує творчу ініціативу.  Екскурсія обов’язково проходить під керівництвом екскурсовода. Найчастіше екскурсії проводить вчитель Історії Нємцева Катерина Миколаївна.

Найбільше подобається учням екскурсія «Леонід Данилович Кучма – Президент України – випускник нашої школи»ціла експозиція в нашій музейній кімнаті присвячена життєвому шляху нашого видатного земляка другого президента незалежної України – Кучми Л. Д. ;  зібрано матеріал про перебування Президента України на своїй малій батьківщині (це зустрічі з жителями села, учнями школи, відкриття новобудов). Також учням подобаються розглядати експонати - подарунки Леоніда Даниловича. До речі, він сам неодноразово відвідував нашу музейну кімнату.  Матеріали про Л.Д. Кучму використовується також на уроках історії України в 11 класі.

  

Особливо багато екскурсій проходить у травні-червні, бо в цей час приїжджають гості з інших сіл та міст. У нас побували учні з Вороб’ївської школи нашого району, Костобобрівської та Олександрівської  шкіл Семенівського району. Відвідували нашу музейну кімнату і вчителі з інших районів. Музейні уроки та виховні заходи викликають у школярів інтерес до історії та історичного краєзнавства зокрема, викликають почуття патріотизму та гордості за земляків, які своїми руками творили історію.  

"Людина смертна, але безсмертний народ. Його безсмертя – в наступності поколінь. Мудрість віків зберігається в книжках і нашій історії, а багатства народної душі зберігаються в пам’яті, серці, у вчинках старших поколінь – наших дідів і батьків» ( В. О. Сухомлинський) 

      

Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів

Copyright MyCorp © 2018
Створити безкоштовний сайт на uCoz