Середа, 19.12.2018, 13:36
Вітаю Вас Гість | RSS

Чайкинський навчально-виховний комплекс

Форма входу

з досвіду роботи

Завдання початкової школи полягає в тому, щоб знайти в кожній людині джерело її творчих здібностей, відкрити вже в дитинстві її єдино щасливе джерело буття, праці, творчості.

Василь Олександрович Сухомлинський

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

 Виховати дитину - велике мистецтво оскільки процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі.

 10 років  працюю класним керівником, зараз мої вихованці в 4 класі. Протягом цих років намагаюсь сіяти в душі дітей насіння краси і любові, доброти і людяності, мудрі зерна знань.

   Провідна ідея моєї роботи - виховання творчої особистості школяра шляхом впровадження ідей В.О.Сухомлинського та засобами поєднання інноваційних та традиційних форм і  методів.  

Моя  мета – перетворити навчання в радісне для дитини заняття. Наснагу для творчості черпаю з педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського. Не раз перечитуючи його твори, думаю  про створення таких занять, на яких би уроки, виховні заходи ставали для діток святами, постійно звучала б музика природи, рідна мова, серце учнів полонила б захоплююча казка, національний обряд, народна пісня та гра. І сьогодні маю можливість творчо впроваджувати педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського на уроках та в позаурочний час. Твори педагога допомагають розвивати пізнавальну діяльність вихованця, його мислення, впливати на емоційно-чуттєву сферу.

 Творчість – веселка, що світ обіймає,

Гуляє щаслива по ній дітлашня,

Квіти фантазії на полі таланту

Зростають в прекрасне майбутнє щодня…

 

            Моя робота як класного керівника розпочинається з виявлення природних потенцій дитини та подальшого їх розвитку. Для цього потрібна фантазія, бажання та, звичайно, знання фізіологічних і психологічних особливостей учнів.

 Навчити дітей учитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, починаючи вже з першого класу – таке завдання я поставила перед собою.

Другий рік працюю над проблемою розвитку творчих здібностей учнів. Вважаю, що в кожній дитині природою закладений певний твор­чий потенціал.

кожної людини є її золота жилка. Якою б запущеною, безталанною, нездібною до оволодіння знань не здавалась дитина, дорогоцінне зерно таланту десь приховується під пластами звичайності, посередності, відсталості.

Завдання істинного виховання полягає в тому, щоб знайти це зерно, відкрити золоту жилку, поставити людину на ту життєву доріжку, йдучи якою, вона засяє своїм неповторним блиском. Це болісно складна справа, яка потребує великого терпіння і безмежної віри в людину."

Василь Сухомлинський

Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.

 

Розкрити особистість дитини можна засобами поєднання інноваційних і  традиційних форм і методів навчання. Працюючи за традиційною методикою, втілюю ідеї особистісно – орієнтованого навчання ( проектування ), розвивального навчання, інтерактивні технології, інтегровані уроки, методики та прийоми для розвитку критичного мислення, метод проектів ( творчих та ігрових ).  Надзвичайно важливо навчити дитину бачити пре­красне, тонко сприймати навколишній світ, правиль­но й образно висловлювати думки. Робота ця копіт­ка, об'ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і провадити системно.

Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і художньою  книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Для розвитку творчих здібностей я використовую метод гри.

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, у якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

В добукварний період на уроках навчання грамоти  використовую такі ігри:

Гра «З яких звуків складається слово?»

Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.

 Гра «Заміни звук»

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

На уроках використовую навчальні ігри «Розумові розминки»:

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

Також впроваджую у свою діяльність елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи, відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, у яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

«Опиши (намалюй) навпаки»

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

Під час читання дітьми навіть невеличких текстів пропоную продовжити текст, змінити кінцівку чи зобразити закінчення художніми засобами.

Найбільшу активність і творчий підхід в опануванні знань мої вихованці виявляють, розв’язуючи пізнавальні завдання. Їх характерною ознакою є те, що припис здійснити певну дію в них виражається в прихованій формі питального речення. Учень має сам визначити, яку саме конкретну дію чи систему дій необхідно виконати.

Наприклад.

Яке з буквосполучень йо, ьо може стояти на початку складу або слова, а яке – ні?  Чому?

Одне і те саме слово завжди має один і той самий антонім. Від чого це залежить?

Сухий одяг –  …, Суха зустріч - …,  Кислий борщ - …,   Кислий вигляд – і т.д.

Важливе значення для формування творчих здібностей мають систематичність та послідовність роботи. Тільки учитель, який творчо працює, може виховати творчих учнів.

Поряд із традиційними, проводжу різноманітні нестандартні уроки: уроки – марафони, уроки – КВК, брейн – ринги, уроки – тренінги тощо. Велику увагу приділяю використанню інноваційних технологій, серед них:

1.Інтерактивні технології кооперативного навчання:

·        робота в парах;

·        «Акваріум»;

2.Технології опрацювання дискусійних питань:

·          метод «ПРЕС»;

·        «Займи позицію»;

·        «Зміни позицію»;

·         дискусія;

3.Технології колективно-групового навчання:

·      «Навчаючи учусь»;

·      «Мозковий штурм»;

·      незакінчене речення;

·      «Мікрофон"

 Кожна дитина має певні здібності до чогось. Своєчасно їх помітити, заохотити і дати можливість їм розвиватися – це головне завдання талановитого  вчителя. Адже в майбутньому творчій особистості стануть у пригоді міцна пам'ять , гостре око естетично розвинений смак, образне мовлення, інтелект.

" Маленький спалах творчості перетворюється в яскраве сяйво; думка однієї дитини будить думку іншого" – казав великий педагог.

Важливою для розвитку творчості дітей є чутливість самого вчителя до творчості  своїх вихованців, стан його душі, відкритість дитячому світу. Вчителям початкових класів добре відомі збірки казок, художніх творів, замальовки В. Сухомлинського („Чиста криниця”, Блакитні журавлі, „Вічна тополя” та ін.) Більшість з них народжувались в уяві педагога під час його співтворчості з дітьми серед природи. Результатом ставали чудові дитячі казки

            Казка, фантазія – це ключик, за допомогою якого можна відкрити  джерела творчості, і вони заб’ють життєдайними струменями

             „Я тисячу разів переконувався, що, населяючи навколишній світ фантастичними образами, творячи ці образи, діти відкривають не тільки красу, а й істину” ( Сухомлинський В. О Серце віддаю дітям. – К.: Рад. шк.., 1977. – Т.3. – С. 30-33).        

Казка – це колиска думки. Треба поставити виховання дитини так, щоб вона на все життя зберегла хвилюючі  спогади про цю колиску. Так зародилася ідея створення " Кімнати казок" у нашій школі. З'явилася  хатинка лютої Баби-Яги на курячих ніжках, оточена високими деревами і пеньками, поряд – фігури казкових героїв, стежинка творчості. Діти з нетерпінням чекають зустрічей з казкою. Тут вони можуть знайти свого улюбленого героя чи ляльку. І вже гра перетворюється на творчість.

Творчість – це спалах, це вогник натхнення,

Янгола білого дотик крила,

Слово невимовне, сяйво незвідане,

Всесвіту музика й думки стріла.

Творчість – це море, безкрає і тепле,

Гойдає, як човник, людські почуття.

Під впливом почуттів і думок, викликаних казкою, вчу дітей образно і творчо мислити. Ми вчимося переробляти казку, переосмислювати характери героїв, а для цього треба  робити смiливi припущення, абстрагувати, фантазувати – це основа для творчого мислення.

Перед учнями ставлю завдання – зробіть припущення: які зміни можуть відбутися, якщо змінити сюжет казки, до яких це приведе вчинків героїв, які нові проблеми виникнуть перед ними, які в них з'являться можливості. Часто змінюємо риси характеру героя на протилежні: хто був добрим, став злив, а персонаж з негативним характером стає добрим, ласковим, чуйним. Вводимо в казку зовсім нового героя чи якийсь об'єкт, предмет, що цілком змінить сюжет, а як – це придумають діти. Краще для цієї роботи використовувати лiтературнi казки. Тоді змінюється весь сюжет, діти починають придумувати нові цiкавi ситуації, у яких можуть опинитися герої.

Особливою популярністю в дітей користуються наступні завдання:

- Написання сценарію до кiнофiльму по даній казці, але обов'язково, щоб був новий герой, чи в героїв iншi характери, перенести в інший час, змінити закінчення.

- Скласти  казку за словами, наприклад: дівчина, ліс, метелик, камінчик, ріка.

- Придумати «компот» («салат») з казок – народних, якогось конкретного автора  чи прочитаних на канікулах, відомих узагалі.

- Написати лист герою з схваленням чи з осудом його вчинку, порадою, пропозицією i т.д.

- Скласти  питання для інтерв'ю з героєм.

- Уявити  новий сучасний костюм герою.

- Намалювати  герб письменника, на якому будуть вiдбитi його головні персонажі.

- Створення книжок-малят за темою: «Зима», «Весна», «Осінь», «Мій друг».

- Написання творів за темою: «Мій 1 клас», «На яку квітку схожа моя матуся», «Яким птахом я себе уявляю», «Лист із майбутнього», « Червона (будь-який колір) казка», «Якщо був би я дівчиськом (хлопчиськом)», «Якби в мене була чарівна паличка», «Чи принесе мені подарунок Святий Миколай?»

Пропоную школярам не тільки слухати казки, а й самостійно складати їх, записувати, розповідати.    Діти складають спочатку казки всі разом, а потім по одинці. Діти спостерігають за красою навколишнього світу і після цього пропоную їм висловитися так, щоб зазвучала мелодія слова. Вони шукають і знаходять слова для висловлення своїх почуттів, думок, переживань. Зворушити дитяче серце означає відкрити ще  одне життєдайне джерело думки.

" Сила цього джерела в тому, - казав В.О.Сухомлинський,  - що слово відбиває не тільки предмет, явище, дає їм означення в людській мові, а й втілює глибоко особисті сприйняття, почуття, переживання". Постійно пояснюю дітям значення або емоційне забарвлення слова. Творчість словом – це складний процес, який активізує розумову й психічну діяльність школяра. Саме дитяче мислення схильне до творчості.

Складаючи твори, потрібно допомагати дітям знайти потрібні слова для висловлення думки, побудови фраз. Основою їх є дитячі переживання, враження, спостереження за природними явищами, суспільним життям, людською працею.  Чутливість до змісту і краси мови виробляється тоді, коли людина розуміє і відчуває гру слова: його внутрішнє змістовне багатство, емоційне забарвлення.

Кожен учень постійно має збагачувати свій словниковий запас, осмислювати прочитане, пізнавати світ через слово, його лексичне  значення. Адже " читання – це віконце у світ, найважливіший інструмент навчання, воно має бути вільним, швидким … " – казав великий педагог.

            Підручники, навчальні посібники для дітей вміщують багато літературних творів, на яких відпрацьовуються знання й уміння, перевіряється ефективність методичних порад, система роботи  з формування духовної особистості, оволодіння нею загальнолюдськими цінностями і всім тим багатством, що залишив нам у спадок визначний педагог-гуманіст В.О.Сухомлинський.

У "Читанках" реалізовано системний підхід до формування в молодших школярів літературних творчих здібностей

Формуванню та розвитку творчих здібностей сприяє залучення обдарованих дітей до виконання диференційованої роботи, розв’язання проблемних завдань, самостійна підготовка повідомлень, вивчення матеріалу наперед, участь у конкурсах, виставках, у випусках газет тощо.

Головним педагогічним завданням у розвитку творчого мислення школярів є формування критичності, логічності, асоціативності та системності мислення. Саме ці якості роблять мислення гнучким, оригінальним та продуктивним. Розвиваються навички спілкування, незалежність у поведінці, наполегливість, активність

Літературно - творчому розвитку молодшого школяра сприяють різні види мистецтва. Під впливом музики виникають глибокі емоції і настрої: радість, захоплення, сум, смуток, натхнення та загальний душевний підйом. Великим надбанням, неоціненним скарбом народу є його музична культура. Під час проведення виховних заходів " Ой хто-хто Миколая  любить", " Мова наша солов’їна " " Український рушник" виконуємо багато українських пісень, інсценізуємо казки, відгадуємо загадки, розповідаємо вірші, прислів’я. Гостями на наших святах є батьки, бабусі і дідусі. Навчати дітей поважати своїх рідних, шанувати старших – таку мету ставлю, проводячи родинні свята.

Образотворче мистецтво, що сприяє моральному та естетичному вихованню учнів, має значний вплив на формування всебічно розвиненої людини. Відомий український педагог В. Сухомлинський писав: "Дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось із навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістають насолоду від неї".

Використовую вправи на розвиток творчої уяви, пропонуючи учням намалювати:

- будинок,  у якому живе дощ або сонце;

- шматочок світу з погляду павучка;

- життя цукерки, морозива.

Під час ознайомлення із поняттями " теплі-холодні" кольори пропоную:

- уявити себе в гостях у сонця, описати його палац, використовуючи найбільшу кількість назв кольорів;

- дібрати кольори, якими можна описати палац Снігової Королеви;

- зробити висновок: розподіл кольорів на холодні та теплі.

Важливою умовою формування творчого мислення через природу є  організація спостережень. Вони розпочинаються з розвитку молодших школярів уміння бачити природу. Основними завданнями уроків мислення, є розвиток уміння спостерігати явища навколишнього світу; збагачення  досвіду.

Адже відомо, що дивитися -  це не означає бачити "Уміння бачити,  уміння помічати те, що на перший погляд, не відрізняється чимось особливим, - це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила думки,” – відзначає В. Сухомлинський (Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К. 1978 – с. 178)

Під системою уроків мислення В. Сухомлинський  розуміє школу думки, без якої не уявляється повноцінної,  ефективної розумової праці на всіх уроках не тільки в початковій школі, а й у наступні періоди навчання та розумового розвитку. Ця школа є фундаментом творчих розумових сил, необхідних для опанування нових знань.

 

Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Виховання творчого діяльного розуму розпочинається з перших днів дитини в школі.

" Світ, що оточує дитину, - це передусім світ природи з безмежними багатством явищ, з невичерпаною красою. Тут, у природі, вічне джерело дитячого розуму"

Виховати повноцінну людину без активної участі й підтримки сім'ї  неможливо. Сім'я дає щастя, робить життя повним. Проблеми виховання намагаюся розв’язати разом з батьками. На  батьківських зборах проводжу читання та обговорення праць В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського. з метою підвищення ефективності занять використовую бесіди, відкриті уроки, на які запрошую всіх членів родини.

            В.О.Сухомлинський вважав, що в наші дні немає важливішого завдання у сфері виховання, ніж учити матір і батька виховувати своїх дітей

"Гармонійний, всебічний розвиток можливий лише там, де два вихователі - школа й сім'я - не тільки діють одностайно, ставлячи перед дітьми ті самі вимоги, а є однодумцями, поділяють переконання, завжди виходять із тих самих принципів, не допускають  ніколи розходжень ні в меті, ні в процесі, ні в засобах виховання" (В.О. Сухомлинський).На етапі раннього родинного виховання батьки, як перші педагоги, покликані зробити умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, сформувати активне, зацікавлене ставлення до навколишнього світу. Сім'я несе повну відповідальність за розвиток, виховання й навчання своїх дітей" (Державна національна програма.

У Законі "Про освіту" особливо підкреслюється роль сім'ї у вихованні підростаючого покоління, відповідальність батьків за власну дитину. А.С.Макаренко писав, що "погано виховані діти - це не тільки біда для суспільства, але й наші сльози та нещастя в старості, а добре виховані діти –наша надія та спокій". Вважаю, що значну користь для батьків містять лекції " Трудове виховання дітей у сім'ї", " Взаєморозуміння – основа гарного навчання та виховання", всеобуч " Вчимося бути толерантними", анкетування. Уся робота з батьками базується на принципах демократизації, взаємоповаги, співпраці. Спільно з батьками були проведені родинні свята: "Прощавай, початкова школо!", "Шануй батька і неньку", "Людина починається з добра". 

  Із сім'ї протоптується стежка до школи. І вже тоді – в життєву дорогу ведуть два розуми, два досвіди: сім'я й школа.

             Спілкуючись із дітьми, проводячи уроки, виховні заходи намагаюся навчити поважати одне одного, любити, шанувати, бути добрими, чесними, чуйними, сердечними, чемними.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

 

Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів

Copyright MyCorp © 2018
Створити безкоштовний сайт на uCoz