Леоні́д Дани́лович Ку́чма (9 серпня 1938, Чайкине, Чернігівська область) — український політик, прем'єр-міністр України з 13 жовтня 1992 по 21 вересня 1993, другий президент України (19 липня 1994 — 23 січня 2005). Почесний громадянин Дніпропетровська.

Народився 9 серпня 1938 року у селі Чайкине Чернігівської області. Батько — Данило Прокопович Кучма, загинув на фронті 1944 року. Мати — Параска Трохимівна Кучма, колгоспниця.

Одружений, дружина Людмила Миколаївна — почесний президент Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна — дітям"

У 1960 р. здобув освіту інженера-механіка у галузі ракетної техніки на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського університету. У 1961 р. Леонід Кучма познайомився і одружився з Людмилою Тумановою, прийомною дочкою головного технолога «Південного машинобудівного заводу», а в майбутньому головного інженера Головного технічного управління Міністерства загального машинобудування СРСР Генадія Туманова. Одруження допомогло Кучмі зробити стрімку кар'єру на «Південмаші». У 1960–1982 інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур (Казахстан). Паралельно з 1975 по 1981 секретар партійного комітету комуністичної партії Конструкторського бюро «Південне», пізніше з 1981 по 1982 — секретар парткому Виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод» — на той час найбільший завод військової та ракетно-космічної техніки, а також цивільної продукції у Радянському Союзі. З 1982 по 1986 — перший заступник генерального конструктора КБ «Південне», а з 1986 по 1992 — генеральний директор ВО «Південний».

У 1990–1992 народний депутат УРСР (XII скликання, а пізніше Верховної Ради України першого скликання), член Комісії з питань оборони і державної безпеки. Жовтень 1992 — вересень 1993 — прем'єр-міністр України, голова Ради національної безпеки і оборони. У вересні 1993 пішов у відставку з посади прем'єр-міністра. З грудня 1993 року — президент Ради промисловців та підприємців України. Березень 1994 — серпень 1994 — народний депутат України 2-го скликання, член міжрегіональної депутатської групи.

Президент України

 10 липня 1994 — обраний на посаду Президента України

14 листопада 1999 вдруге обраний на посаду Президента України.

Нагороди

1976 Орден Трудового Червоного Прапора.

1981 Лауреат Ленінської премії.

1993 Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки — за розроблення конструкції, технології виготовлення та освоєння серійного виробництва пасажирських тролейбусів великої місткості серії ПМЗ-Т (у складі колективу).

1999 Золотий орден Св. князя Володимира I ступеня (УПЦ МП). 1999 Орден святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня (УПЦ КП).

2000 Орден «Золота Віфлеємська зірка» (Палестина).

2000 Орден Лицарів Гробу Господнього.

2003 Найвища Державна нагорода Республіки Молдова «Орден Республіки».

2004 Диплом і медаль почесного доктора Національної академії державного управління при Президентові України.

2004 Орден Української православної церкви преподобного Іллі Муромця I ступеня.

2004 Почесний знак Співдружності Незалежних Держав.

2004 Диплом Почесного доктора, мантія і медаль Національного університету «Узбекистан» імені Мірзо Улугбека (м. Ташкент).

Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (Російська Федерація, 20 квітня 2004) — за великий особистий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами Росії та України (орден був вручений Леоніду Кучмі Президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим у Кремлі 28 липня 2011 року)

Леонід Данилович не забуває свою малу батьківщину, часто приїздить на Новгород-Сіверщину і щоразу відвідує нашу школу: