Проблеми навчально-виховного комплексу:

• Впровадження ідей В.О.Сухомлинського  в навчально-виховний процес. 
• Диференціація та індивідуалізація навчання, виховання творчої особистості, здатної самовизначитися, самореалізовуватись у подальшому житті. 
• Екологічне виховання дітей дошкільного віку 

Шляхи розв'язання проблем:

• діяльність педагогічної ради, 
• діяльність методичної ради, 
• діяльність методичного об’єднання вчителів початкових класів, 
• діяльність методичного об’єднання класних керівників, 
• діяльність дискусійного клубу «Творчий пошук»,
• діяльність творчої групи вчителів;
• організація роботи профільних класів;
• участь педагогічних працівників у районних та міжшкільних методичних об’єднаннях, семінарах вихователів ДНЗ;
• реалізація заходів щодо виявлення обдарованих дітей, впровадження профільного навчання;
• введення спецкурсів, факультативів;
• проведення КВК, літературно-музичних вечорів, звітів гуртків, предметних тижнів, зустрічей з цікавими людьми;
• функціонування учнівського самоврядування;
• діагностика рівнів розвитку та вихованості учнів; 
• створення банку даних «Обдаровані діти»; 
• робота психолого-педагогічного семінару.          

Щороку на базі закладу проводяться районні семінари на відзначення річниць від дня народження видатного педагога:

• Педагогіка В.О.Сухомлинського – педагогіка ХХІ століття. Семінар для вчителів початкових класів, 2009 р. 
• Рідна мова – духовне багатство народу. Педагогічна вітальня вчителів української мови, 2010 р. 
• Творчість – стимул духовного життя. Педагогічні дебати вчителів світової літератури, 2011 р.
• Історія – це життя пам’яті. Круглий стіл для вчителів історії та основ правознавства, 2012 р.
• Веселкою заграє рідне слово. Педагогічна вітальня для вчителів української мови та літератури, 2013 р.      

У навчальному закладі налагоджена система методичної роботи. В школі діють: 

• педагогічна рада, 
• рада школи, 
• батьківський комітет, 
• рада профілактики, 
• психолого-педагогічний семінар, 
• методичні об’єднання  вчителів початкових класів, 
• методичне об’єднання класних керівників, 
• дискусійний клуб «Творчий пошук», 

 

План проведення

методичного діалогу

директорів ЗНЗ, заступників директорів з навчально-виховної роботи

 

Дата проведення:  28.09.2015

Місце проведення: Чайкинський навчально-виховний комплекс

 

Тема. Проблема педагогічної творчості вчителя у спадщині

В. О. Сухомлинського

 

1. Зустріч гостей у дитячому садку «Казка». 

Карабан Т. О., заступник директора з виховної роботи

2.Міні-вистава «Поросятко, хлопчик Мишко та їх вірний друг Рябко»

(За мотивами творів В. О. Сухомлинського «Які на смак зірки», «Дім для Рябка)

Рамусь Л. І.,

вихователь старшої групи ДНЗ

Мета відвідування: реалізація проблеми виховання дітей дошкільного віку засобами творів В. О. Сухомлинського».

3.  Подорож «У гості до матінки-природи» (4 клас).

Коленченко Н. В.,

вчитель початкових класів

Мета відвідування: виховання любові до природи,  допитливості засобами творів В. Сухомлинського; розвиток творчих здібностей учнів.

4. Свято «Родина – рід – народ» (6-7 класи).

Любочка Г. О.,  Андрос С. О.,

класні керівники

Мета відвідування: виховання почуття любові, пошани до рідних та близьких людей, поваги до свого народу, до своєї країни.

5. Презентація «Праця вчителя – це праця серця і творчість розуму».

Кузьменко В. М., заступник директора з навчально-виховної роботи

6. Методичний діалог «Проблема педагогічної творчості вчителя у спадщині В. О. Сухомлинського»

Кузьменко В. М., заступник директора з навчально-виховної роботи

Сузік В. М., учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури

 

Методичний діалог 

«Проблема педагогічної творчості вчителя

у спадщині В. О. Сухомлинського»

Мета: Дослідити проблему педагогічної творчості вчителя у спадщині В. О. Сухомлинського; визначити складові педагогічної творчості  і майстерності учителя;  акцентувати увагу на елементах педагогічної майстерності;  створити креативне середовище, яке спонукає до проявів творчого мислення   й поведінки;  виховувати почуття відповідальності й гордості за обрану професію; визначити свій творчий потенціал;

 

1. Вступне слово ведучої

Шановні колеги,  рада зустрічі з вами. Особливо приємно вітати вас усіх у такий чудовий, знаменний день – у день народження В. О. Сухомлинського,  відомого українського вчителя-гуманіста, творця, публіциста.  Тому й говорити ми сьогодні будемо про значення його педагогічної  спадщини для нас, сучасних учителів, учитися у великого гуманіста важливому мистецтву – виховувати Людину, бути творцями дитячих душ. А центральне місце в нашому методичному діалозі займатиме проблема педагогічної творчості вчителя у спадщині В. О. Сухомлинського.

слайд 3 Науково-теоретична спадщина, залишена цим видатним педагогом, дозволяє зарядитися творчістю, терпінням, життєвою мудрістю. 
В. Сухомлинський — автор низки педагогічних праць: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Як виховати справжню людину», «Павлиська середня школа», «Сто порад учителеві», «Батьківська педагогіка» та ін. Загалом він написав 41 монографію, понад 600 наукових статей.

У своїх творах автор промовляє до душі читача, до його людської гідності й звеличує ті найкращі паростки його шляхетності, що, підводячись на повний зріст, підносять і людину. Саме в цьому і полягає принципова позиція В. О. Сухомлинського - підносити, а не принижувати, що найбільше відбилося в його розповідях для батьків, дітей, вчителів. Найголовніший інструмент його педагогіки - повага й любов.  

слайд 4 «Ми  маємо справу з найскладнішим, неоціненим, найдорожчим, що є в житті - з людиною. Від нас, від нашого вміння,  майстерності,  мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров’я, розум, характер, громадське інтелектуальне обличчя, її  місце і роль у житті», – наголошував В.Сухомлинський.  

2. Робота зі змістом притчі

Зараз я пропоную послухати притчу Василя Олександровича Сухомлинського «Про мудрого вчителя».

«Притча про мудрого вчителя» В. О. Сухомлинський (читає один із гостей)
Був учитель немічний та худий. Жилисті були руки його, і сумна мережа зморшок зборознила високе чоло. Але очі вчителя, коли він говорив, блищали світло і чисто, сила випромінювалася з них. Коли говорив учитель, неначе стіна розсувалася перед людьми, і хід сонця розумів його, і спів пташок, і ярість тварин, і життя будь-якої тварини на землі. І були в нього три учні. Молоді вони були та любили життя. Усе, що знав, передавав їм учитель. Коли прийшов час їм іти, він сказав: «Я навчав вас багато років. Ось шлях. Він веде до селища. Я вже старий і не піду з вами. До того ж я знаю кожний камінь цього шляху. Через три доби ви повернетесь до мене і розкажете, що саме знайшли в кінці шляху».
Пройшло три доби. Прийшов перший учень. 
«Мене ласкаво зустріли,— сказав він, — називали мене вчителем, дивувалися моїм знанням, щедро пригощали в кожній хаті».

«А якого кольору очі в дітей цього селища?» — спитав учитель. 

«Не знаю, — відповів учень,— бо в перший день я випив стільки прекрасного духмяного вина, що всі очі здавалися мені однаковими». 

«Повертайся в селище, — наказав старий, — ти ще зможеш оволодіти

ремеслами, але вчителем ти не станеш ніколи».
Повернувся до вчителя другий учень. 
- «Я був вражений красою жінок у селищі, — промовив він, — проте є там одна краща за всіх у світі, я готовий до будь-якої жертви заради неї». 
І сказав тоді йому вчитель: 
- «Ти будеш люблячим чоловіком, можливо, ти станеш гідним батьком, але вчителем ти не станеш ніколи».
І побачивши третього учня, спокійно дивився на нього вчитель, як дивляться люди, які вже дізналися про каміння шляху великого, на тих, хто лише вступає на цю путь. 
- «Я дізнався, що діти бувають голодні, — вимовив юнак ледве чутно. 
— Я дізнався, як вони плачуть і як важко розкрити їхні серця. Біль і тривога оселилися в моїй душі. Я нічого не знаю. Я знову твій учень».
Але обійнявши юнака, учитель сказав: «Ти вже не учень. Ти — учитель!
Проблемне завдання: 
- визначити головну рису справжнього вчителя за змістом притчі

•  Висловлювання вчителів. ( одним реченням)
  Таким чином, головна заповідь справжнього вчителя – любов до дітей, бажання розуміти дитячу душу.

слайд 5 «Учитель не має права не знати, що відбувається в душі дитини. найголовнішою рисою педагогічної культури вчителя є розуміння і відчування духовного світу дитини» (В. О. Сухомлинський)

Поділ на групи (3)

3. Учительський проект «Сучасний учитель»

- Чи актуальні ці ідеї великого педагога сьогодні? Можливо, педагогічні настанови майже півстолітньої давності втратили свою цінність?
        Метод «Ланцюжок»

- Посилаючись на особистий досвід, з’ясуймо наше бачення ролі особистості учителя у формуванні творчого працездатного учнівського колективу. Спробуймо створити вчительський проект «Сучасний учитель».

Працюватимемо у 3 групах. Учасники першої групи записують одну з найважливіших, на їхню думку, рис сучасного учителя й передають аркуш другій групі. Ті вказують свою, але відмінну від записаної і т.д. Після чотирьох кіл робота завершується.

А тепер порівняймо наш проект з учнівським (складений учнями 9 і 10 класів).

 слайд 6   Класний учитель! (учнівський проект)

1. Добрий.
2. Справедливий.
3. Має почуття гумору
4. Любить дітей
5. Відповідальний.
6. Організатор корисних і цікавих справ
7. Порядний. Шановна людина, яка поважає інших
8. Життєрадісний. Справжній друг і  порадник
9. Володіє елементами педагогічної майстерності
10. Вимогливий

Висновок. Легко переконатися, що учні передусім цінують моральні, гуманні риси педагога. Професійну майстерність і вимогливість учителя вони поставили у кінці рейтингу. Гадаю, що ви згодні, що гуманістичні погляди В. Сухомлинського не втратили своєї актуальності і в наш час.

Об’єднавши ці два проекти, маємо проект «Яким має бути учитель у сучасній школі».

4. Обговорення «Зміст понять»

Криницею педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського був передовий навчально-виховний досвід - його власна професійна практика, робота керованого ним колективу педагогів Павлиської школи, а також учителів, вихованців, класних керівників, директорів багатьох шкіл. У педагогічній спадщині Василя Олександровича  зосереджена найсуттєвіша й найреальніша характеристика учительської праці. Так у книзі «Як виховати справжню людину» видатний педагог, зокрема, наголошує: «У справжнього вчителя – найважче і найрадісніше життя, трепетно хвилююча і складна творчість. Надзвичайно тонкі інструменти, які вічно вдосконалюються і якими він впливає на людську душу»

Таким чином, В. О. Сухомлинський вважав творчість однією з найважливіших рис педагога.

Що ж таке творчість взагалі і педагогічна творчість зокрема. Спробуємо відповісти на ці питання, працюючи в групах

Завдання для груп:

1. Розкрити поняття «творча діяльність »
2. Розкрити суть поняття «педагогічна творчість»
3. Прокоментувати слова В. О. Сухомлинського: «Педагогічна творчість – це бачення людиною свого внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, свого розуміння й творення краси в наслідках своєї праці»

Виступи представників груп.

Таким чином, ми з вами з’ясували сутність понять «творча діяльність», «педагогічна творчість». У вас є можливість порівняти ваші визначення з тими, які дають науковці. (слайд 7 )

1. Творчою називають таку людську діяльність, яка спрямована на створення духовних та матеріальних цінностей і пройнята елементами новизни, вдосконалення, збагачення, подальшого розвитку (М. Я. Антонець)
2. Педагогічна творчість – це оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання та навчання (С. У. Гончаренко)

Творчість відрізняється оригінальністю,неповторністю, унікальністю. Це:

• ефективне використання вже створеного досвіду в нових умовах;
• гнучкість під час виконання запланованого в несподіваних ситуаціях;
• імпровізація, вміння фантазувати, розвивати ідею, бачити перспективу й реалізувати її.
• модернізація відомого

5.  Метод «Мікрофон»

Істина народжується в суперечці. Я висловлюю думку, а ви спробуйте її обґрунтувати, використовуючи метод «Мікрофон».

1. Діяльність творчого педагога — це власна ініціатива чи дія за наказом? Як ви вважаєте?

2. Педагог-творець – ерудит, він бачить не лише сьогоднішній, а й завтрашній день. Так це чи ні?

3. Я стверджую, що показником результативності педагога є заняття. Як ви вважаєте?

4. Відкрите заняття — це творчість чи вистава? Ваша думка.

 Я вважаю, що творчість педагога є необхідністю і покликанням сьогодення, тому що нові погляди на навчання та нові програми планування спонукають нас працювати творчо. А щоб працювати творчо, треба читати новинки та цікавитись літературою.

Підбиття підсумків

Отже, творчий педагог — це:

1. Педагог —творець-ерудит.

2. Працює за власним бажанням.

3. Вміє працювати творчо.

4. Досягає поставленої мети.

На думку В. О. Сухомлинського, основу педагогічної творчості вчителя становлять слайд 8

• Професійна компетентність, професіоналізм
• Гуманістична спрямованість діяльності
• Здатність до науково-дослідної діяльності
• Педагогічні здібності
• Педагогічна техніка

6.Мозковий штурм  «Причини зниження творчого потенціалу педагогів»

Проблему творчості В. Сухомлинський називав однією з незайманих ділянок педагогічної теорії й освітньо-виховної практики, вважаючи, що для її освоєння необхідно створити  книгу про педагогічний аспект творчості. Важливою умовою творчого ставлення до роботи і джерелом цікавості, натхнення вчений називає уміння вчителя побачити нові сторони, риси, нові деталі у звичайному, повсякденному. Якщо ж учитель не прагне новизни, якщо втрачає інтерес до своєї роботи, то й для дітей навчання стає нудним.

Які ж основні причини зниження творчого потенціалу педагогів? Давайте з’ясуємо разом і складемо хмарину вчительських невдач  (вчителі на стікерах записують причини і прикріплюють до малюнка – хмарини).

(Слайд 9)

• Відсутність достатньої мотивації для її активного прояву;
• Погане знання теорії;
• Невисокий рівень навичок та вмінь пошуку оригінальних рішень педагогічних завдань;
• Недосконалість системи стимулювання творчої праці педагога;
• Відсутність здорового клімату в колективі;
• Неефективне функціонування системи спілкування й поширення досвіду творчих знахідок, врахування їхнього внеску в шкільні успіхи;
• Відсутність чітко розробленої системи критеріїв оцінювання продуктів творчої діяльності вчителів;
• Орієнтація вітчизняної освіти на нетворчих фахівців, у поведінці яких пріоритетними є дисциплінованість та чітке виконання наказів;
• Відсутність технічної й технологічної бази реалізації творчого потенціалу в сучасній школі.

Незважаючи на всі перешкоди, у нас чимало вчителів, що досягають високих результатів, тих, яких  називають майстрами. Стати майстром чи ні – залежить лише від зусилля тих, хто хоче, хто вчиться, самовдосконалюється. Для цього треба усвідомити орієнтири та шляхи досягнення мети.

Отже, якщо говорити образно, ніяка хмара невдач не може закрити сонце педагогічної творчості.

9. Анкета «Я — творча особистість» (слайди 10-11)

(Відповіді оцінюються таким чином: «так» — 1бал, «ні» — 0 балів.)

1. Вважаю, що успіх у житті залежить від особистих зусиль, а не від випадку.

2. Чи наполегливі ви при досягненні своє мети?

3.У своїй педагогічній діяльності я постійно намагаюсь вдосконалюватись, використовуючи інтерактивні форми і методи роботи.

4. Я не копіюю колег, а вдосконалюю себе сам.

5. Можу працювати годинами над створенням нової програми.

6.Заради досягнення мети хочу й буду впроваджувати нестандартні форми проведення роботи з дітьми.

Підрахунок балів

5—6 балів — у вас високе прагнення до творчої діяльності.

1—4 бали — ви маєте творчі здібності, проте не проявляєте їх сповна у своїй роботі.

 

Ведуча. Я впевнена, що кожен з присутніх – учитель від Бога, кожен з вас любить свою роботу, любить дітей і прагне, щоб  їх дитинство й майбутнє було прекрасним.

 Дякую за співпрацю. Любові та взаєморозуміння вам, успіхів у роботі і щастя від безмежної вдячності дітей.

7. Колективна творча справа «Орієнтири сучасного учителя»

Кожна з 3 груп отримує інформаційний деформований матеріал для створення 4 орієнтирів. Протягом 3 хвилин ви повинні поєднати частини цілого, прикріпити їх на колективному колажі (12 сонячних промінцях) та озвучити.

1. Створення комфортних / психолого-педагогічних умов / для розвитку особистості учня.

2. Надання учневі / можливості працювати / «в зоні свого найближчого розвитку».

3. Використання інформаційних технологій / та інноваційних методик / проведення уроку.

4. Урахування індивідуальних / особливостей учнів / та окремих груп.

5. Робота вчителя  / з метою формування особистої відповідальності учня / за результат навчання.

6. Спільна робота / учителя, учнів, батьків / з  метою формування мотивації / до творчої праці.

7. Використання рекомендацій психолога / щодо розвитку творчих здібностей / конкретної дитини.

8. Проведення  / нестандартних уроків.

9. Позаурочна робота: / предметні тижні, / конкурси, олімпіади.

10. Ефективне використання / вже створеного досвіду / в нових умовах.

11. Гнучкість під час / виконання запланованого / в несподіваних ситуаціях.

12. Імпровізація, вміння фантазувати, / розвивати ідею,  / бачити перспектив / й реалізувати її.

8 . Вправа « Доповни пораду»

Майже в усіх працях Василь Олександрович Сухомлинський наголошує, що школі потрібний не просто вчитель, який викладає основи якоїсь науки, школі потрібний вчитель – вихователь людської душі. „Переступаючи поріг школи, - говорить Василь Олександрович, - ви стаєте не тільки викладачем свого предмета, а насамперед вихователем ”.
Поради сучасних психологів, які є логічним продовженням педагогічних ідей великого педагога:

- Якщо діти живуть в атмосфері критики, вони вчаться засуджувати.
- Якщо діти живуть в атмосфері ворожнечі, вони вчаться конфліктувати.
- Якщо діти живуть в атмосфері страху, вони починають всього боятися.
- Якщо діти живуть в атмосфері жалості, вони починають жаліти себе самих.
- Якщо дітей висміюють, вони стануть сором’язливими.
- Якщо дітей постійно соромити, вони звикають до відчуття своєї провини.
- Якщо діти живуть в атмосфері терпимості, вони вчаться бути терплячими.
- Якщо дітей заохочувати, у них з’являється почуття впевненості в собі.
- Якщо дітей часто хвалити, вони вчаться себе поважати.
- Якщо діти відчувають схвалення своїх дій, вони починають жити у злагоді із собою.
- Якщо діти відчувають визнання, вони прагнуть досягти своєї мети.
- Якщо дітей вчити ділитися, вони стають щедрими.
- Якщо дітей оточує чесність і ввічливість, вони розуміють, що таке правда і справедливість.
- Якщо діти живуть з відчуттям безпеки, вони починають вірити людям.
- Якщо дітей оточує дружба, вони розуміють, як прекрасно жити в цьому світі.
 

Отже, як бачимо, яку атмосферу для дітей ми створюємо сьогодні, таке суспільство будемо мати завтра, адже кожен з нас – учитель, який наповнює смислом дитячу душу, кожен з нас – воїн, який веде щоденну битву з байдужістю і невіглаством, наше минуле багате на спогади, наше сьогодення важке і цікаве, але найголовніше те, що ми живемо поруч з майбутнім.

Поросятко, хлопчик Мишко

та їх вірний друг Рябко

Міні-вистава за мотивами творів В. О. Сухомлинського

«Які на смак зірки», «Дім для Рябка»

Старша група дитячого садка

Вихователь Рамусь Людмила Іванівна

 

Мета: на прикладі казок В. О. Сухомлинського виховувати допитливість, бажання пізнавати навколишній світ, допомогти усвідомити відповідальність за своїх друзів, у тому числі, за тварин; розвивати артистичні здібності дітей

Ведуча. Ця історія трапилася влітку в одному українському селі.

Грає весела музика, вибігає поросятко.

Поросятко. Привіт, друзі. А ви знаєте, хто я ?

Замість носа – п’ятачок,

Замість хвостика – крючок.

Вмить калюжу віднайду,

Ще і друзів приведу. ( хрюкає, підстрибує, озирається навколо себе)

Де ж калюжу знайти? Може тут? Немає. А тут?

Ведуча. Бо не було дощику, поросятко!

Сонце вкриється хмарками.

Дощ невидимий в імлі

Небо срібними нитками

Пришиває до землі.

Поросятко. От якби дощик пішов! (стрибає і приспівує)

Дощику, дощику, припусти,

Щоб помили всі звірятка лапки і хвости.

(під аудіозапис дощу  вибігає дитина-дощик)

Дощик.  Хто мене гукав?

Поросятко. Це я, поросятко. Мені калюжі потрібні.

Дощик.  Мене просять, дожидають.

Наче гостя виглядають;

А з’явлюся – хвилюються

Та в захисток ховаються.

Танок «Дощик» (дівчатка-дощинки танцюють з султанчиками, після таночка розкладає вихователь намальовані на папері калюжі)

Поросятко.  Хрю-хрю-хрю! Скільки калюж! Зараз я їх порахую! Раз-2-5-1-9! Ого, цілих дев’ять!

Пес Рябко. Гав-гав-гав! Хто це тут рахує неправильно?

Я в дворі не ловлю ґав,

Кажу грізно: «Гав-гав-гав!»

Пильно дім охороняю,

З Мишком книжечки читаю,

З ґанку бачу двір увесь.

Хто я, діти? Звісно – пес.

Я – пес Рябко.   А зараз, поросятко,  ми з тобою порахуємо правильно всі калюжі. 1-2-3-4-5. Всього 5 калюж. Зрозуміло, поросятко?

 Поросятко. Та зрозуміло! А поки ми рахували, уже темно стало.

Синя ковдра є у ночі –

Укриває, кого схоче,

Ще й співає колисанку:

- Спіть до ранку… Спіть до ранку…

Ой! Що це з явилося на небі? Такі яскраві цяточки…

Пес Рябко. Це зірки, вони сяятимуть всю ніч.  Мій друг Мишко дуже любить їх розглядати у підзорну трубу.

Поросятко.  А які ті зірки? Великі чи маленькі?

Пес Рябко. З землі вони здаються нам маленькими, а насправді вони величезні,  як наша планета Земля.

Поросятко.  А зірки тверді чи м’які? 

Пес Рябко. Зірки бувають різні…

Поросятко. А найголовніше: які зірки на смак?

Пес Рябко. Як це – на смак? Зірки не їдять, ними милуються. Дивись, які вони гарні, різнокольорові,  з’являються лише вночі, коли нема хмарок на небі. Тоді їх вивчають люди, які називаються вчені-астрономи. Ось!

Поросятко.  Ну й розумний же наш песик!

Де такий і взявся!

Чи у школі де навчався?

Чи такий вже вдався?

Про зірки розповідає,

Дім охороняє.

Звідки ж песик про все знає?

Він книжки читає;

І читає, й розбирає.

Та на вус мотає.

Пес Рябко.  Так,  ми з Мишком дуже любимо читати книжки про все на світі. Книга всім потрібна, всім –

І дорослим, і малим.

Всіх і розуму навчить,

А сама завжди мовчить.

Поросятко. Я теж хочу читати книжки, тоді буду все знати про зірки. ( хоче взяти  книжку)

Пес Рябко. Як читати хочеш книжку, спершу ратиці слід помити! (сідають разом з книгою, розглядають малюнки)

Заходить хлопчик Мишко.

Мишко. Маю гарного я друга –

Оце мій собака.

Та немає в нього будки –

Треба майструвати. ( робить з частин будку. Стукає молотком)

Будку гарну змайстрував –

Щоб песик дім охороняв. ( прив'язує собаку на ланцюг і відходить)

Пес Рябко. Не хочу я сидіть на ланцюжку –

Хочу бігати, стрибати,

З поросятком погуляти.

А як прийде темна ніч –

Дім охороняти. У-у-у!

Мишко. ( дивується) Чому мій пес Рябко не заходить в нову будку? Може,  ви знаєте, дітки?

Діти. Бо ти посадив його на ланцюг.

А він же твій друг.

Мишко. А й справді. Краще я відв'яжу Рябка. І він знову стане веселим. (хлопчик відв'язує Рябка)

Пес Рябко. Добре тому – хто в своєму дому. (заходить у будку)

Ведуча. Ось так і жили вони разом: собака охороняв дім, поросятко не бігало по калюжах, а вивчало книжки, а Мишко про них піклувався.

 

Народна мудрість говорить: «До доброї криниці стежка утоптана». Можна сказати, що спадщина В. О. Су­хомлинського — це дійсно глибока криниця, до якої ми звертаємося все частіше і частіше. З цієї криниці ми черпаємо безцінні знання про дитячі душі, про світ, що їх оточує. І допоки на цій землі лунають дитячі голоси, допоки дзвенить дитячий сміх—доти не заросте стежка до доброї криниці Сухомлинського. От і сьогодні, відзначаючи 97-у річницю від дня народження видатного педагога-гуманіста, ми знову звертаємося до його багатющої спадщини, до цієї животворної криниці, щоб збагатитися духовно, знайти поживу розуму та серцю.

Починаючи з дитячого садка, наші вихованці знайомляться зі спадщиною В. О. Сухомлинського: слухають його казки, інсценізують їх, обговорюють, малюють, ліплять героїв його творів. Тож запрошую шановних колег переглянути міні-виставу «Поросятко, хлопчик Мишко та їх вірний друг Рябко», створену за мотивами творів «Які на смак зірки», «Дім для Рябка». Її підготували вихованці старшої групи разом з вихователями.

1. «Праця педагога – це насамперед праця серця, і лише тому, що це праця серця, це й творчість розуму»,  - стверджував  В. О. Сухомлинський. Таким чином видатний педагог поєднав в одному реченні найважливіші риси людини, яка присвятила своє життя навчанню та вихованню дитини.
2. Чайкинський НВК з 2001 року є опорним навчальним закладом у районі по впровадженню ідей В. О. Сухомлинського в навчально-виховний процес. У квітні 2014 року  навчально-виховний комплекс набув статусу дослідно-експериментального заклад у  з цієї проблеми.
3. З 2003 року  у нас функціонує Чайкинський навчально-виховний комплекс, який складається зі шкільного та дошкільного відділів. У шкільному відділі на даний час навчається 119 учнів, дитячий садок відвідує 40 вихованців. Навчальний процес забезпечують 19 учителів та 3 вихователі дитячого садка. Усі педагоги мають відповідну педагогічну освіту. Кожен з них незалежно від досвіду, кваліфікаційної категорії працює творчо, наполегливо.  
4. Керівництвом до дії є мудра порада В.Сухомлинського, який стверджував, що «зрозуміти, відчути красу, творчість, вічну новизну й неповторність педагогічної праці допоможе дух творчого пошуку, творчого дослідження».
5. Творчий педагог,на думку В. О. Сухомлинського,

по-перше, повинен любити дітей, відчувати радість від спілкування з ними; по-друге, має добре знати свій предмет; по-третє, добре знати педагогіку і психологію; по-четверте, досконало володіти методикою викладання навчального предмета.

1. Тому кожен наполегливо працює над підвищенням и своєї професійної майстерності, чому сприяє система методичної роботи.  Методична робота має певну структуру. Вона схожа на ту, яка є в кожному навч. закладі, можливо, з деякими відмінностями.  Сказати відверто, методична робота сприяє впровадженню передового досвіду, підвищенню професійного рівня педагогів, поглибленню теоретичних знань тощо. Проте багато часу забирає документальне оформлення засідань, нарад тощо. В. О. Сухомлинський звертає увагу на те, що для творчості вчителеві потрібен вільний час. Тому педагога не слід постійно залучати до підготовки різного роду планів, звітів, інформацій тощо. У зв’язку з цим учений у книзі «Розмова з молодим директором школи» зазначає: «Педагогічна творчість – дуже складна праця, яка вимагає величезної затрати сил, і, якщо ці сили не будуть відновлюватися, учитель видихнеться й не зможе працювати»
10. Творчі вихователі –обдаровані вихованці. Ви вже мали можливість переглянути результати творчості наших вихователів. Можу запевнити, що процес творчості в ДНЗ не припиняється: постійно оновлюється художньо-естетичне середовище,  кожне заняття глибоко продумане й добре підготовлене. Якщо свята, то яскраві, емоційні,  навіть традиційні не схожі  на ті, що проводилися в минулі роки: щоразу нові сценарії, нові костюми, нове оформлення зали тощо.
11. Учитель – це не тільки той,  хто передає учням знання  та  вміння.   Це  передусім  той, у  кого  дитина, як у батька і матері, вчиться   жити. В. Сухомлинський

Цю ідею В.О. ми прагнемо втілювати постійно, усвідомлюючи, що від уміння налагодити партнерські стосунки  з дітьми цілком залежить результат нашої діяльності.

12. Гуманна взаємодія з учнями – важлива складова педагогічної творчості і майстерності учителя
13. Ідеї  В. О. Сухомлинського –  в життя (уроки на природі, дитяча творчість, знайомство з творами, інсценізація, любов до праці, виховання дбайливого ставлення до всього, що оточує)
14. Природа –  вічне джерело дитячого розуму, фантазії, словесної творчості
15. В. О. Сухомлинський вважав, що в кожної людини є її золота жилка,  дорогоцінне зерно таланту. Тож одне з головних завдань вихователя – знайти це зерно, відкрити золоту жилку, поставити людину на ту життєву доріжку, ідучи якою, вона засяє своїм неповторним блиском.
16. Кімната казок  – наша творча майстерня Щоб дитина стала розумною, кмітливою, треба ще в ранньому дитинстві дати їй щастя художнього бачення світу. З цією метою в нашій школі зроблена Кімната казок, бо казка, гра, фантазія – животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень.»
17. Завтра не наступає. Воно вже настало. І це так природно для сучасності. Як не дивно, та диктує нам перспективи молоде покоління, що підростає нині в школі. Це вони прагнуть, нового, інноваційного. Вони вже потребують, а ми не повинні відстати, повинні випередити час, аби бути Вчителями…

Дійсно, так. Ми маємо йти в ногу з часом. І мабуть, як говорила героїня Барбари Брильської вчитися дечому і в дітей. Вона говорила – вчитися думати…А я б сказала вчитися жити.